Що треба знати підприємцю-початківцю про ПДВ

1. Компанія є платником ПДВ, а їй за товар або послугу платить звичайна фізична особа. Що тоді з ПДВ?

Тут важливо зрозуміти — якщо компанія є платником ПДВ, немає значення, хто буде її покупцем: чи то юридична особа, яка є платником ПДВ, чи то звичайна фізична особа або ж фізособа-підприємець. Коли компанія отримує дохід за надані послуги або продані товари — у неї виникають зобов’язання по ПДВ і вона повинна зареєструвати податкову накладну на цю суму. Різниця полягає в тому, що коли компанія-покупець є платником ПДВ, то у податковій накладній у графі «Покупець» зазначається її назва. А якщо покупець не є платником ПДВ, там вказується: «Неплатник». У даному випадку ніхто цю податкову не отримує, але її слід зареєструвати, тим самим відобразивши свої зобов’язання.

2. Що станеться, якщо не зареєструвати податкову накладну?

З моменту виникнення першої події законодавством передбачені терміни для реєстрації податкової накладної. У разі їх порушення будуть накладені штрафи у відсотковому відношенні до розміру ПДВ цієї накладної: від 10% до 50% від суми ПДВ, залежно від кількості днів прострочення реєстрації.

Цю податкову слід не тільки зареєструвати, але й відобразити у щомісячній звітності. Якщо не показати свої зобов’язання, це також штраф.

Перша подія — це:

а) оплата за товар або послуги;

б) факт здійснення відвантаження товару чи надання послуги, що підтверджується видатковою накладною або актом наданих послуг.

Якщо перша подія — це оплата, податкову потрібно виписати на оплату. І вже при другій події, видатковій накладній або акті, податкову накладну виписувати не треба.

3. Що означає, коли покупець «податкову не отримує»?

Це той випадок, коли покупець-неплатник ПДВ платить компанії, яка є платником ПДВ. Якщо компанія є платником ПДВ, то на всі перші події повинна виписувати податкові накладні. У випадку, коли покупець є платником ПДВ, йому потрібна ваша накладна, тому що він включає її до звітності, тим самим зменшуючи свої податкові зобов’язання (Приклад 1).

Коли покупець не є платником ПДВ, тобто він не веде облік ПДВ і податкових накладних, у нього немає коду ІПН, який свідчить про те, що він платник ПДВ, компанія все одно повинна зареєструвати податкову накладну. Законодавством передбачено в таких випадках у податковій накладній у графі «Покупець» вказувати не назву підприємства, а слово «Неплатник». Це й означає, що він податкову не отримуватиме.

4. Компанія не є платником ПДВ, то чи може вона купувати товар у платника ПДВ?

Так, може, і для неї не буде ніяких наслідків. Це ситуація з питання №1, але з боку покупця. Коли компанія — не платник ПДВ, для неї немає значення,є її постачальник платником ПДВ або ні.

5. Компанія є платником ПДВ і купує товар у постачальника, який не є платником ПДВ. Що тоді?

Тоді вона не отримує податковий кредит.

Тут хочу повернутися до прикладу №2 із попередньої моєї статті:

Компанія, яка надає послуги і є платником ПДВ, отримала дохід 10 тис. грн, у тому числі ПДВ — 1666,66 грн.

Витрати у компанії наступні:

а) зарплата працівникам та податки;

б) оренда офісу.

Орендодавець не є платником ПДВ. Тож у цьому випадку податкові зобов’язання є, а податкового кредиту немає. До бюджету треба сплатити ПДВ у розмірі 1666,66 грн.

Також необхідно розуміти принцип підрахування ПДВ до сплати в бюджет.

ПДВ до сплати

=

Податкові зобов’язання — Податковий кредит.

Податкові зобов’язання — це сума ПДВ, яка нараховується з доходу, тобто з першої події.

Податковий кредит — це сума ПДВ, яку отримують від постачальників, котрим заплатили за товари або послуги і які також є платниками ПДВ. Якщо компанія платить постачальнику, який не є платником ПДВ, податковий кредит вона не отримує. Коли кошти витрачаються на зарплату та податки, із цих сум податковий кредит також не отримується. 6. А якщо компанія є платником ПДВ і купує товар у постачальника, який також є платником ПДВ?

Тоді компанія отримує податковий кредит і тим самим зменшує суми ПДВ до сплати у бюджет.

7. Чому одні товари можна продавати без ПДВ, а інші — ні?

Це як раз залежить не від товару, а від компанії, яка їх продає. Якщо компанія є платником ПДВ, то все, що вона продає – вона продає з ПДВ. Якщо компанія не є платником ПДВ — усі товари та послуги вона продає без ПДВ.

Але треба знати два нюанси.

По-перше, є категорії товарів та послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ. Повний перелік можна прочитати у ст. 197 Податкового кодексу України. Наведу кілька прикладів: це продукти дитячого харчування; предмети церковного призначення; послуги з освіти навчальних закладів, що мають ліцензію; ритуальні послуги; постачання періодичних видань друкованих засобів масової інформації; видання книжок тощо.

І по-друге, окрім ставки ПДВ 20%, ще є ставки 7% та 0% (ст. 193 ПКУ). На що вони розповсюджуються?

Ставкою 7% оподатковуються медичні вироби та лікарські засоби.

Ставкою 0% оподатковуються товари, які продаються на експорт; постачання товарів: для заправки або забезпечення морських, повітряних суден, космічних кораблів, наземного військового транспорту.